Василь Герасим’юк - Літа душа, немов лоша у зливі...
Літа душа, немов лоша у зливі...
Куди ж тобі, маленьке і дурне!
Ніхто не перебув ці смуги сиві,
ніхто й своєї втіхи не збагне. Хоч крапелину золоту побачиш? –
умить розтане на твоїм хребті.
А ти все скачеш. Ти і нині скачеш. Тебе пригнали води золоті.