Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Василь Герасим’юк - Душпастир

Він – паша і пастух. А ми – навкруг, порядні, зняв, отож, реміння з шиї, і ту крамолу, що спочатку – дух, знов дарував. І кожен розуміє. Ми п’єм вино – то крівця не його! Ми хліб їмо, бо не його то тіло! На це нам досить розуму свого. І нам хоч це принаймні зрозуміло. Чи сам пасись, чи з братом поділись, а душу мусиш відшкребти від лепу, бо він відторгне – не підніме ввись хмільну дурепу до святого склепу.