Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Василь Стус - Мені здається, що живу не я

Менi здається, що живу не я, а iнший хтось живе за мене в свiтi в моїй подобi. Нi очей, нi вух, нi рук, нi нiг, нi рота. Очужiлий в своєму тiлi. I, кавалок болю, I, самозамкнений, у тьмущiй тьмi завис. Ти, народившись, виголiв лишень, а не прирiс до тiла. Не дiйшов своєї плотi. Тiльки перехожий межисвiтiв, ворушишся на сподi чужого iснування. Сто ночей попереду i сто ночей позаду, а межi ними — лялечка нiма: розпечена, аж бiла з самоболю, як цятка пекла, лаконiчний крик усесвiту, маленький шротик сонця, зчужiлий i заблуканий у тiлi. Ти ждеш iще народження для себе, а смерть ввiйшла у тебе вже давно.