Як пахне явір восени!
Як пахне явір!
Ще й при потоці, наяву,
вві сні, в уяві... Яка роса по кім біжить!
Холодна, сива...
Вона спадає на коня,
і пахне грива. А буде ранок і туман.
І тихо-тихо. Іржавий явір обніми,
вдихниі дихай. Живою кров’ю і кістьми
в злобі, в неславі
осінній явір обніми,
іржавий явір. Його роса подріботить
у тебе в оці.“Прости”, — шепочеш. Він горить,
і кінь в потоці.