Битий небитого повезе.
Так і не навпаки!
Так, бо коли, як у казці все,
значить, ще є казки. Доки ще ватерка палахтить
й люлькою дід пахтить,
доки мете хоч така зима,
сядемо кружкома. Чом же похнюпився наш кавкар,
дідо-всевідо наш?
Денно і нощно його товар
оберігає страж. Ні, не товар, ні, не ремесло!
Без вікон, без дверей
вижив наш дух, бо його живло —віра сліпих людей. Радуйся, діду! Старче, присядь, знову нам розкажи,
як брали штурмом злу непроглядь
вічні Іван і Жид. Сходьтеся, дітки, в коло тісне.
Згибіє зло земне —
ватра (на всій землі) спалахне,
й добрий дідусь почне.