Голова його заполонена спогадами.
(Вiчне перемелювання однiєї iстини:
гримаси пiдлостi,пiдлiсть пiдлостi,
пiдлiсть пiдлостi пiдлостi).
Хтиво показує старечим ротом :
те, що було 1968 року нової ери
вiддзеркалює,нiби в мертвiй водi,
подiї 1968 року перед Христом.
Рухається, зазираючи в брезклу воду.
Пiдiйшов побачив збагнув
збагнув пiдiйшов побачив.
Все вже збагнуте,
пiдiйшов побачив,
нi греця не збагнуть.
Але — стверджуватися :
утверджування покiйника,
реанiмацiя на рiвнi народження,
демократiя цвинтаря.
Очей — не треба.
Нiг — не треба.
Рук — не треба.
Зусилля — зайвi.
Зайва голова
на рудиментарних плечах.
Цар природи, вiнець її,
бiльшає, отже, малiє.
Проминання — цiлюще.
Одужання — самовтратою.
Дозрiвання — знищенням,
Вивершення — божевiллям.
Композицiя багатьох голов,
поставлених одна на одну
(перша спить,
друга спить,
третя — спить,
четверта, п’ята —
до нескiнченностi! —
спить)
Верхня пантрує сон.
Кинеш камiнь —
розходяться рiвнi кола.
Ловиш кола —
тодi вони знов збiгаються,
утворюють подобу
стисненої пружини.
Виймаєш камiнь —
чорнiє дiрка сама.