Poem Library Вірші - Стихи Профіль - Профиль Логін - Логин Реєстрація - Регистрация

Василь Стус - Не одлюби свою тривогу ранню

Не одлюби свою тривогу ранню, — той край, де обрію хвиляста каламуть, де в надвечір’ї вітровії тчуть єдвабну сизь, не віддані ваганню. Ходім. Нам є де йти — дороги неозорі, ще сизуваті в прохолодній млі. Нам є де йти — на хвилі, на землі — шляхи — мов обрії — далекі і прозорі. Шумуйте, весни — дні, ярійте, вечори, поранки, шліть нам усмішки лукаві! Вперед, керманичу! Хай юність догорить — ми віддані життю, і нам віддасться в славі!