Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом,
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зоріють за одчиненим вікном.
У травах коник, як зелений гном.
На скрипку грає.
І нащо ж весна нам.
Коли ми тихі та дозрілі станем,
І вкриє мудрість голову сріблом?
Бери сакви і рідний дім покинь,
І пий холодну, мовчазну глибінь.
На взліссях, де медово спіють дині!
Учися чистоти і простоти
І, стопчуючи килим золотий.
Забудь про вежі темної гордині.