Для вас, історики майбутні,
Наш біль — рядки холодних слів!
О, золоті далекі будні
Серед родючих вільних нив!
Забудь про ті натхненні свята.
Що в них росила землю кров!
Мовчи, мовчи, душе підтята,
– Агов!
Якийсь дідок нудний напише, —
Війна і робітничий рух...
О, тихше!
– Біль не вщух!