Понад хмари! Понад хмари, брате!
Вийди в гори з навісної хати! На верхах самітних там ще тихо,
Не зайшло туди ще людське лихо. Не встають там ще весняні чари,
Вітер там горою, низом хмари. Але кращі там сніги лискучі,
Ніж на долах повінь, град і тучі. Краща студінь, пустка там сонлива,
Ніж весна на долах нещаслива. Тихий світ там буде твій учитель,
Сам ти свій суддя і потішитель.