І тут у горах хрест! От край проклятий!
Куди не глянеш, Бог на хресті розп’ятий. Знання нема, а крізь безодня віри,
І всюди рабських шибениць без міри. Землею гомонять пісні воскресні,
А люди ждуть на ласощі небесні. Споганюють святе лице природи
Страшним кінцем Христової пригоди. Самі ж ідуть чортівськими шляхами —
Звірюки від колиски аж до ями! О, Христе, глянь: ті Юди та Пілати
Від Тебе ждуть небесної заплати! Хрестом Твоїм зацитькують сумління,
А їх серця, як ті хрести — з каміння. І шибениця в їх домах єсть Богом,
А Ти стоїш, Ісусе, за порогом...